Нормативні документи Тинненського ліцею на 2024-2025 н.р.

         

        З метою виконання вимог наказу МОН України від 09.08.2024р.  №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти», відповідно до розрахунку освітньої субвенції на 2024/2025 навчальний рік внесено зміни до типових річних навчальних планів :  у 8,9 класах зменшити  тижневу кількість  годин  фізики та фізичної культури з 3-х до 2-х.

          У 5 – 7-х класах  години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами використати наступним чином:

         5 - Б, В, Г класи  збільшити кількість годин на вивчення

                                    української  літератури  0,5,

                                    зарубіжної літератури    0,5,

                                    інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»  0,5,

                                    математики   1,

                                    технологій 1,

                                    німецької мови  2.

         5 -  А, Д класи  збільшити кількість годин на вивчення

                                    української  літератури  0,5,

                                    математики   1,

                                    технологій 1,

                                    німецької мови  2.

         6 – А, Б, В, Г, Д  класи збільшити кількість годин на вивчення

                                    української  літератури  0,5,

                                    зарубіжної літератури    0,5,

                                    громадянської   освіти   0,5,

                                    інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»  1,

                                    математики   1,

                                    технологій 1,

                                    географії 1,

                                    німецької мови  2.

         7 – А, Б, В, Г, Д  класи збільшити кількість годин на вивчення

                                    історії України  0,5,

                                     алгебри 1,

                                     німецької мови  2.

    Річні навчальні плани для 5-6-7-х класів відповідно до рішення педагогічної  ради, з метою задоволення освітніх запитів здобувачів освіти та їх батьків,  реалізації  стратегії розвитку закладу освіти  розроблені таким чином, що реалізація  соціальної та здоров’я  збережувальної  освітньої галузі здійснюється через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут», під час вивчення якого здійснюється вивчення питань морального спрямування.  Природнича освітня галузь реалізовується через вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу», предметів  «Географія», «Біологія», «Фізика», «Хімія», громадянська та історична - під час вивчення «Вступу до історії  та громадянської освіти», «Історія України», «Всесвітня історія», мистецька - інтегрованого курсу «Мистецтво». Мовно-літературна галузь доповнена вивченням предмету «Німецька мова» з тижневим навантаженням 2 години за рахунок перерозподілу годин інших освітніх галузей. Викладання усіх предметів здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо вивчення окремих предметів у 2024/2025 навчальному році.

             Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  із рекомендованих  модельних навчальних програм педагоги  закладу  обрали  модельні програми для вивчення усіх навчальних предметів. Модельні навчальні програми визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів. У 8-9-х класах організація освітнього процесу здійснюється за чинними навчальними програмами  МОН України.

               Навчальні програми з технологій і фізичної культури реалізовують за модульним принципом. Враховуючи матеріально-технічну базу закладу,  запити учнів на 2024/2025 навчальний рік у здійснено вибір наступних модулів.

Предмет, інтегрований курс	Клас	Навчальна (модельна)    програма, автори,  рік видання	Варіативні модулі
Українська мова	5,6	Українська мова. 5-6 класи для ЗЗСО (НУШ), Голуб Н.Б., Горошкіна О.М., 2021
	7	Українська мова. 7-9 класи, Заболотний О.В., 2023
	8,9	Українська мова. 5-9 класи. Шелехова Г.Т., 2017
Українська література	5-6	Українська література. 5-6 класи. Яценко П.О., 2021
	7	Українська література. 7-9 класи. Яценко П.О., 2023
	8-9	Українська література. 5-9 класи. Таранік-Ткачук К.В., 2023
Зарубіжна література	5,6,7	Зарубіжна література Ніколенко О., Ісаєва О. та інші
	8-9	Зарубіжна література Ніколенко О., Ісаєва О. та інші
Англійська мова	5-7	Англійська мова. Зимомря І.М., Мойсюк В.А.
	8-9	Англійська мова. 2017 р.
Німецька мова	5-7	Німецька мова. Реденко В.Г., 2021р.
	8-9	Німецька мова. 2017р.
Математика	5-7	Математика. Істер О., 2021р., 2023р.
Алгебра
Геометрія	8-9	Математика. 2017р.
Пізнаємо природу	5-6	Пізнаємо природу. Біда Д.Д., Гілберг Т.Г., 2021 р.
Географія	6-7	Географія. Запотоцький С.П ., Карпюк Г.І. та ін.., 2022 р.
	8-9	Географія. Довгань А.І., Гладковський Р.В. та ін.., 2022р.
Біологія	7	Біологія.    Соболь В.І., 2023р.
	8-9	Біологія.2017р.
Хімія	7	Хімія. О.Григорович, 2023р.
	8-9	Хімія. 2017р.
Фізика	7	Фізика. 2023р.
	8-9	Фізика. 2017 р.
Здоров’я, безпека і добробут	5-7	Здоров’я, безпека і добробут. Гущина Н.І., Василенко І.П., 2021р., 2023р.
Основи здоров’я	8-9	Основи здоров’я. 2017 р.
Вступ до історії і громадянської освіти	5	Вступ до історії і громадянської освіти. Бакка Т.В., Желіба О.В., 2021 р.
Історія України Всесвітня історія	6	Історія України. Всесвітня історія. Гісем, Мартинюк, Сорочинська, 2022 р.
	7	Історія України. Всесвітня історія. Пометун О., Ремех,  2023 р.
	8-9	Історія України. Всесвітня історія.2022р.
Основи правознавства	9	Основи правознавства. Пометун О., 2022р.
Мистецтво	5-6	Мистецтво. Масол Л.М., 2021р.
	7-9	Мистецтво. Масол Л.М., 2023р.
Інформатика	5-7	Інформатика. 2021 р., 2023 р.
	8-9	Інформатика.2017 р.
Технології	5-7 8-9	Технології. Ходзицька І.Ю., Горобець О.В. Трудове навчання. Ходзицька І.Ю., Горобець О.В.	Вчитель Савольчук В.А. Обробка тонколистового металу і дроту. Ефективне використання  техніки  і матеріалів. Технології обробки деревинних матеріалів. Аплікація. Обробка фетру. Обробка тканини. В»язання. Шиття. Виготовлення одягу. Вчителі Кузьміч Т.В., Брайон О.В. Втілення задуму в готовій продукції. Творче застосування традиційних і сучасних технологій. Ефективне використання техніки і матеріалів.
Фізична культура	5-7	Фізична культура. Педан О., Коломієць Г.А., 2022 р.	Військово-спортивні ігри. Легка атлетика. Доджбол.  Панна. Рухливі ігри.  Скандинавська ходьба.  Фістбол. Футбол. Гімнастика. Петанк.  Cool Games. Рінго. Легка атлетика.
	8-9	Фізична культура	«Рухливі ігри»,  «Фістбол»,  «Гімнастика»,  «Легка атлетика», «Футбол»,

                  Для ефективної організації освітнього процесу, з метою оптимізації розкладу навчальних занять вивчення окремих предметів буде здійснено по семестрах  з відповідною кількістю годин на тиждень :

Предмет	5 класи	6 класи	7 класи	8 класи	9 класи
Основи здоров’я				0/1	0/1
Мистецтво				1/0	1/0
Історія України				1/0	1/2
Географія					2/1
Українська література			1/2
Зарубіжна література	5-Б,В,Г 1/2	2/1
Англійська мова	5-Б,В,Г 4/3	3/4	4/3
«Пізнаємо природу»	5-А,Д 1/2
Англійська мова	5-А,Д 4/3

               Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

  Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо) за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2018 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

         Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Форми організації освітнього процесу

          Освітній процес організовують у безпечному освітньому середовищі та здійснюють із урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного й інтелектуального розвику дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

          Заклад освіти  може організовувати здобуття освіти за інституційною формою, у т.ч.  і у інклюзивних класах   і      за індивідуальною формою  (сімейна, екстернат, педагогічний патронаж).  Індивідуальна форма навчання  передбачає здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія здобувачів освіти реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти та інших суб’єктів  освітньої діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія учнів реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, який розробляють педагогічні працівники у взаємодії з учнем чи ученицею та його батьками (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник і підписують батьки.

               На початку нового навчального року рекомендовано вчителям виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу  за попередній навчальний рік, визначити необхідність організації повторення цього матеріалу, актуалізацію окремих тем, передбачити визначення диференційованих навчальних завдань з метою надолуження освітніх втрат. Для цього може бути проведено діагностичні роботи, тести, опитування. Тривалість  «коригуючого» навчання кожний учитель визначає самостійно: попередньо планує, вносить певні корективи до плану за результатами  вхідного діагностування.

          Рекомендовано  під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні  позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.

              Для організації дистанційного  консультування учнів, які навчаються за сімейною формою, у формі екстернату пропонується скористатись методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН, методичними рекомендаціями  «Організація дистанційного навчання у школі» (авт.. А.Лотоцька, А.Пасічник). Педагоги можуть організовувати дистанційне навчання за допомогою поєднання он лайн консультацій через Zoom, Skyp, Instagram, Googl; заздалегідь записаних відео уроків, презентацій чи із зовнішніх ресурсів, ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою, використанням безкоштовних веб серверів та платформ, наприклад, Classroom,  Moodle,  Microsoft Teams.

               Надзвичайно важливим для подолання освітніх втрат є чітка система організації навчання у закладі з самостійним опрацюванням матеріалу  (розклад  консультацій,  критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше трьох на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів. Актуальним є також розміщення записів відео уроків з різних навчальних предметів, презентацій, відео конференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів з  різними рівнями підготовки.

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

            Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

          

 Опис інструментарію оцінювання

         Очікувані результати навчання учнів подані в рамках вимог навчальних програм  з усіх предметів  та інтегрованих курсів для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня та у модельних програмах для 5,6,7-х класів  (наказ Міністерства освіти і науки України від 09.08.24  № 1120), обраних навчальним закладом.

          Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового  і вибіркового освітнього компонента навчального плану.

           Оцінюванню   результатів навчання  учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного   підходу.

         Результати оцінювання виражаються у балах  (1-12) та/або оцінювальних судженнях. Оцінювання  здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом  і фактичними результатами навчання, яких досягли учні і учениці.

         Оцінювання відповідності результатів навчання  учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому законодавством порядку.

       Оцінювання  результатів навчання  учнівства з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких ураховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі

        Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях,  уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

       Частотність і процедури проведення оцінювання , а також види діяльності,  результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу з урахуванням  етапу  опанування програмовим матеріалом  у цілому та етапу  опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

      Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів і засобів:  усного (опитування індивідуальне, групове тощо);  письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, переказ тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти…); комплексного, що  поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової  теми/ частини  теми (якщо тема велика за обсягом)/ кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

       Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів  навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

       Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеного законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку.

        Об’єктами   оцінювання є результати навчання учнів.

        Результати навчання - це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні загальної середньої освіти.

        Основні функції оцінювання: формувальна, констатувальна, діагносту вальна, коригувальна, орієнтувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, прогностична, виховна.

         Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове та державна підсумкова атестація.

          Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

          Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

          Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання ДПА  Міністерство освіти і науки визначає в установленому законодавством порядку.

        Загальні критерії оцінювання  визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями. Визначені зазначені критерії у додатках 1,2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.24 №1093. 

         Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12 бальній шкалі оцінювання і реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий).       

         Опис кожного бала подано з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критично і системно мислити, здатність логічно обгрунтовувати  позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

                                       Правила і процедури оцінювання.

        Оцінювання може здійснюватись як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).

        Під час оцінювання необхідно:

1) визначити форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;

2) сформулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, основою дя формулювання яких є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом і відповідними модельними програмами;

3) ознайомлювати учнів з критеріями і засобами оцінювання;

4) надавати учням зворотний зв'язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;

5) створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

6) коригувати освітній процес з урахуванням результатів  оцінювання та навчальних потреб учнів.

         Оцінювання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета/курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування, спостереження, аналіз порт фоліо, письмових завдань, практичних завдань, завдань з використанням ІТ, само оцінювання, взаємо оцінювання, комплексного, що поєднує різні  способи і засоби.

       Частотність  та проведення оцінювання, а також види діяльності , результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапом досягнення очікуваного результату.

      До оцінювання наскрізних умінь може долучатись шкільний психолог.

      Під час оцінювання важливо контролювати дотримання здобувачами освіти академічної доброчесності. У разі її порушення учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат навчальної діяльності і запропонувати учням повторне проходження оцінювання.

      Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків.

      Для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми здійснюється тематичне оцінювання.

       Підсумкове оцінювання здійснюється періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення педагоги встановлюють самостійно.

       Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється за групами результатів навчання. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням:  1) комплексну підсумкову роботу;

 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів.

      У свідоцтві досягнень виставляють оцінки за групами результатів, а на їх підставі - загальну оцінку за семестр.

     Оцінка за семестр може бути скоригованою.

     Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І і ІІ семестри. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним семестрових оцінок.

     Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та у Свідоцтві досягнень. Результати ДПА – у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

             

                                                                                        ІІІ  РОЗДІЛ

10-11 класи

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

 Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» в від 23  листопада 2011 року № 1392 в 10,11х класах.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Програмою передбачено:

 1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

  Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (Додатки 2,3).

Навчальний план для 10х класів  розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану закладу освіти пропонується два варіанти організації освітнього процесу. Робочий навчальний план розроблено за другим варіантом (таблиця 2) і містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів. До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист України».

Профілі навчання:

     10-А, 10-В, 11-Г, «історичний», «Іноземна філологія» - 11-В.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети , що вивчаються на профільному рівні;

    - курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

           додаткові години на профільні  та базові  предмети:

             Індивідуальні заняття та консультації  будуть організовані лише за наявності додаткового фінансування з місцевого бюджету   для  подолання освітніх втрат і підготовки учасників  олімпіад і предметних конкурсів.       

 Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу враховано, що:

• профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;
• кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.

       Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів за рахунок додаткових годин.

 Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

             Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

         Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладів загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

          Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

  Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо. Вибір варіативних модулів з фізичної культури у 2024/2025 навчальному році здійснено відповідно до запитів здобувачів освіти  і погоджено на засіданні методичної комісії вчителів фізичної культури : «Теоретико-методичні знання»,  «Фістбол»,        «Гімнастика»,  «Легка атлетика», «Професійна прикладна фізична культура».

                 Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

      Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального закладу.

Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539).

Назва навчальної програми	Рівень вивчення
Українська мова	Рівень стандарту
Українська література	Рівень стандарту
Зарубіжна література	Рівень стандарту
Іноземні мови	Профільний рівень
Історія України	Профільний рівень
Всесвітня історія	Профільний рівень
Громадянська освіта	Рівень стандарту
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту
Біологія і екологія	Рівень стандарту
Географія	Рівень стандарту
Фізика і астрономія	Рівень стандарту
Хімія	Рівень стандарту
Фізична культура	Рівень стандарту
Захист Вітчизни	Рівень стандарту
Технології	Рівень стандарту
Мистецтво	Рівень стандарту

            

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

             Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

             При тематичному плануванні педагогами буде враховано засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

                 Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

            Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися  у довільній формі .

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

 Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

  

Основними показниками якісного виконання освітніх програм є:

         - підвищення показника якості навченості (ПЯН) у школі в цілому, по предметах,  по класах, по паралелях класів, індивідуальних навчальних досягнень здобувачів освіти;

-  відсоток учнів,які мають високий рівень навчальних досягнень;

-  результати ДПА, ЗНО;

- кореляція навчальних досягнень за результатfми внутрішнього і зовнішнього моніторингу;

- участь учнів у конкурсах, олімпіадах, проектах.

  Очікувані результати навчання здобувачів освіти 

окреслені у Державному стандарті,   Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

 

2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційноцифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

 

		Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.  Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ                                                                                                      Тинненського ліцею на 2024-2025 навчальний рік                                                                                                           середня та старша школа

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА                                                                  Навчальні плани Тинненського ліцею на 2024-2025 навчальний рік

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).

У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.

Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, щодо надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), щодо доцільності проведення навчальної практики та навчальних екскурсій, визначають дати проведення свята “Останній дзвінок” та вручення документів про освіту.

Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04. 1993, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

Робочі  навчальні плани на 2023-2024  навчальний  рік складаються:

•  для 5-7 тих класів – за Типовою  освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120;
• для 8-9 класів – за Типовою  освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405;
• для 10-11-х класів – за Типовою  освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408;
• для 10-11-х класів – Навчальний план класів з вечірньою формою здобуття освіти (Очна форма навчання), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406; (дод. №24)

Робочі навчальні плани, орієнтовані на роботу за 5-ти денним робочим тижнем. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної,так і варіативної частини навчального плану.

Зміст варіативної складової конкретизовано з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів.

ІІ. Зміст освіти. Створення умов для варіативності навчання.                                       У навчальному закладі створені належні умови для варіативності навчання, забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

2. Середня ланка.

Навчальний план 5-9 класів включає в себе інваріантну і варіативну складові, який в повному обсязі забезпечить здобуття учнями якісної, повноцінної освіти в момент переходу до основної школи.

Варіативна частина навчального плану для 5-9 класів спрямована на створення умов всебічного інтелектуального розвитку учнів з урахуванням їх інтересів і нахилів. З 7-го класу введено курс «Християнська етика», «Основи споживчих знань» у 6-х класах, «Людина і довкілля» у 6 і 7 класах, екологія рослин у 8-мих класах у зв’язку з діючим шкільним лісництвом, а також факультативи з англійської мови, української мови, математики, біології,  історії України та географії.

3. Старша (профільна) школа.

З метою ефективного впровадження диференціації навчально-виховного процесу, організації профільного навчання у старшій школі сформовані профільні класи згідно заяв учнів за напрямами диференціації:

української філології 10-А, 10-Б,  11-А, 11-Б.

історичний 10-В, 10-Г, 11-Г, іноземної філології 11-В

універсальні класи (вечірня форма навчання) 10-Д, 10-Е, 10-Є, 11-Д

У профілях навчальний час рівномірно розподілено між базовими навчальними предметами. Інваріантна складова доповнена курсами за вибором: християнська етика.

факультативами з історії, біології,української мови,англійської мови, математики. Навчальні плани для профільних класів складені на основі спеціальних типових навчальних планів відповідно до напряму диференціації. Курси за вибором та факультативи відвідуються учнями за бажанням, - відповідно до їх індивідуальних загальноосвітніх потреб та покликані забезпечувати завдання індивідуалізації творчої діяльності учнів.

Навчальний план  І циклу навчання

початкової школи з українською мовою навчання

Типова освітня програма початкової освіти, цикл І (1–2 класи),
розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна

Освітні галузі	Предмети		Кількість годин на тиждень у класі
			1		2		Разом
Мовно-літературна	Українська мова		5		5
	Іноземна мова		2		3
математична	Математика		3		4
Природнича, громадянська, історична, здоров’я-збережувальна.	Я досліджую світ Українська мова в курсі « ЯДС» Математика у курсі « ЯДС»		4 2 1		7
мистецька	музичне мистецтво  образотворче мистецтво		1		1
			1		1
інформаційна	інформатика		-		1
фізкультурна	Фізична культура**		3		3
Усього				19+3
		Варіативна складова
Корекційно-розвиткові заняття				12	12
Курс  за вибором християнська етика				0,5
Курс за вибором каліграфія				0,5
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня				23	25
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)				23+5	25

                             Навчальний план  ІІ циклу навчання

початкової школи з українською мовою навчання

Типова освітня програма початкової освіти, цикл І І(3-4 класи),
розроблена під керівництвом  О.Я. Савченко

Освітні галузі	Предмети		Кількість годин на тиждень у класі
			3		4		Разом
Мовно-літературна	Українська мова		8		8
	Іноземна мова		3		3
математична	Математика		5		5
Природнича, громадянська, історична, здоров’я-збережувальна.	Я досліджую світ		3		3
мистецька	музичне мистецтво  образотворче мистецтво		1		1
			1		1
інформаційна	інформатика		1		1
технологічна	трудове навчання		1		1
фізкультурна	фізична культура**		3		3
Усього				19+3
		Варіативна складова
Корекційно-розвиткові заняття
Курс  за вибором християнська етика
Курс за вибором каліграфія
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня				26	26
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)				26	26

Начальний  план Тинненського ліцею

для основної школи на 2024-2025 н.р.
Навчальні предмети	Наказ МОН України від 09.08.2024 № 1120														Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405
															дод № 1
Інваріантна  складова	5-А	5-Б	5-Б	5-Г	5-Д	6-А	6-Б	6-В	6-Г	7-А	7-Б	7-В	7-Г	7-Д	8-А	8-Б	8-В	8-Г	9-А	9-Б	9-В	9-В
Українська мова	4	4	4	4	4	4	4	4	4	3	3	3	3	3	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1
Українська література	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Англійська мова	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3,5	3	3	3	3	3	3	3	3
Зарубіжна  літ.	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	2	2	2	2	2	2	2	2
Історія України	1+1	1+1	1+1	1+1	1+1	1+1	1+1	1+1	1+1	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5
Всесвітня історія (Етика)	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Правознавство																			1	1	1	1
Мистецтво															1	1	1	1	1	1	1	1
Музичне мистецтво	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Образотворче мистецтво	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Художня культура
Математика	5	5	5	5	5	5	5	5	5
Алгебра										3	3	3	3	3	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1	2+1
Геометрія										2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Пізнаємо природу	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Біологія										3	3	3	3	3	2	2	2	2	2+0,5	2+0,5	2+0,5	2+0,5
Географія						2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	1,5	1,5	1,5	1,5
Фізика										2	2	2	2	2	2	2	2	2	3	3	3	3
Хімія										1	1	1	1	1	2	2	2	2	2	2	2	2
Трудове навчання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Інформатика	1,5+0,5	1,5+   0,5	1,5+   0,5	1,5+   0,5	1,5+  0,5	1,5+ 0,5	1,5+   0,5	1,5+   0,5	1,5+  0,5	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Здоров’я, безпека та добробут	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Фізична культура	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3	3
Разом	29+1,5	29+ 1,5	29+ 1,5	29+ 1,5	29+ 1,5	32+ 0,5	32+ 0,5	32+ 0,5	32+ 0,5	34+ 0,5	34+ 0,5	34+ 0,5	34+ 0,5	34+ 0,5	31,5   +2	31,5   +2	31,5 +2	31,5   +2	33        +2,5	33   +2,5	33   +2,5	33  +2,5
Варіативна  складова	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	1,5	1,5	1,5	1,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	1	1	1	1	0,5	0,5	0,5	0,5
Граничне допустиме навантаження	28	28	28	28	28	31	31	31	31	32	32	32	32	32	33	33	33	33	33	33	33	33
Курси за вибором
Християнська етика															0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Фінансова культура										0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Рідний край
Історія У.
Людина і довкілля						1	1	1	1
Укр. мова
Факультативи:
Англійська мова	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5			0,5	0,5
Географія
(Біологія) Ек. рослин																	0,5	0,5
Історія															0,5	0,5
Українська мова						0,5	0,5
Математика
Корекційно-розвиткові заняття									4				4
Всього (без урахування поділу класів на групи)	28+3	28+3	28+3	28+3	28+3	31+3	31+3	31+3	31+3	32+3	32+3	32+3	32+3	32+3	31,5+3	31,5+3	31,5+3	31,5+3	33+3	33+3	33+3	33+3

           

Навчальний план Тинненського ліцею для старшої школи на 2024-2025 н.р.
Профілі Навчальні            предмети	Філологічний напрям		Суспільно-гуманітарний        напрям		Філологічний напрям				Суспільно-гуманітарний        напрям
	Української філології		Історичний		Української філології		Іноземна філологія		Історичний
	Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408
Інваріантна складова	10-А	10-Б	10-В	10-Г	11-А	11-Б	11-Б	11-Г
Українська мова	4	4	2+1	2+1	4	4	3	2+1
Українська літ.	4	4	2	2	4	4	2	2
Англійська  мова	2	2	2	2	2	2	5	2
Зарубіжна літ.	1	1	1	1	1	1	1	1
Історія України	1,5+0,5	1,5+0,5	3	3	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5+0,5	3
Всесвітня історія	1	1	3	3	1	1	1	3
Правознавство
Екологія
Людина і світ
Громад. освіта	2	2	2	2
Художня культура
Математика	3+1	3+1	3+1	3+2	3+1	3+1	3+1	3+2
Алгебра
Геометрія
Астрономія					1	1	1	1
Біологія	2	2	2	2	2	2	2	2
Географія	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5+0,5	1	1	1	1
Фізика	3	3	3	3	3	3	3	3
Хімія	1,5	1,5	1,5	1,5	2	2	2	2
Технології	1	1	1	1	2	2	2	2
Інформатика	2	2	2	2	1+1	1+1	1+1	1+1
Фізична культура	3	3	3	3	3	3	3	3
Захист України	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5	1,5
Екологія
Психологія								1
Разом	34+2	34+2	33,5+2,5	33,5+3,5	33+2,5	33+2,5	33+2,5	33,5+4
Варіативна складова	2	2	2	1	2,5	2,5	2,5	0,5
Гранично-допустиме навантаження	33	33	33	33	33	33	33	33
Курси за вибором
Християнська етика	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Історія У
Математика
Укр.мова
Інформатика
Факультативи:
Історія		0,5	0,5			1
Українська мова	0,5	0,5					1
Географія
Біологія	1				1
Англійська мова						1
Математика		0,5	0,5		1		1
Хімія			0,5	0,5
Корекційно-розвиткові заняття				4
Всього без урахування поділу класів на групи	35+3	35+3	35+3	35+3	35+3	35+3	35+3	35+3

                                                                           НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Тинненського ліцею класів з вечірньою формою здобуття освіти на 2024-2025 н.р.

ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	III ступінь
	10	11
	Наказ МОН України                                              від 20.04.2018 № 406
Мови і літератури у закладах з українською мовою навчання
Українська мова і література	3+1	4+1
Зарубіжна література	1	1
Англійська мова	3	3
Інші предмети
Математика	3	3
Інформатика	2	2
Історія України, всесвітня історія	2+1	2+2
Громадянська освіта:	1
економіка
людина і світ	-	1
Біологія, екологія	1,5	2
Фізика,	2	1
Астрономія	1
Географія		1
Художня культура	1,5	-
Разом	23	23
Курси за вибором, факультативи, консультації
Всього	23	23

Освітня програма Тинненського ліцею на 2023-2024 н.р.

Стратегія розвитку ліцею на 2020-2025 н.р.

  Річний план ліцею на 2023-2024 н.р.

Аналіз (моніторинг)  методичної роботи ліцею за 2022-2023 н.р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Напрацювання вчителів з методичної проблеми школи