Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти та освітньої діяльності

Погоджено                                                      Затверджую

на засіданні педагогічної ради                     Директор школи____В. П. Титечко

протокол від  31.08.2020 № 1

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти та освітньої діяльності Тинненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Немовицької сільської ради

Сарненського району Рівненської області

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності Тинненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області

(далі – Тинненська ЗОШ І-ІІІ ст.) має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства , державних стандартів освіти .

ІІ. Стратегія , політики і процедури , які використовуються під час вивчення освітньої діяльності закладу

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності у ТинненськійЗОШ І-ІІІ ст. розроблено на підставі

статті 42 Закону України «Про освіту» і передбачає здійснення таких політик і процедур :

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти ( моніторинг навчальних досягнень учнів , моніторинг адаптації дітей у закладі тощо );

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і здобувачів освіти;

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

Внутрішня система забезпечення якості освітита якості освітньої діяльності у школі базується на таких принципах :

- дитиноцентризм (головним суб’єктом , на якого спрямована освітня діяльність школи , є дитина);

- автономія закладу , яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання , визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти , які відповідають нормативно- правовим документам , Державним стандартам;

- цілісність системи управління якістю (усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані);

- постійне вдосконалення (розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти - це постійний процес , за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності , підтримується дієвість закладу , забезпечується відповідність змінам в освітній сфері);

- вплив зовнішніх чинників (система освітньої діяльності не є замкнутою , на неї впливають зовнішні чинники – засновник , місцева громада , освітня політика держави);

- гнучкість і адаптивність (система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства).

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст. має чотири напрями :

1.Освітнє середовище.

2. Управлінські процеси закладу .

3. Система педагогічної  діяльності.

4. Система оцінювання здобувачів освіти.

1.5. Для вивчення якості освіти та якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти :

- опитування ( анкетування , інтерв’ю , фокус-групи );

- вивчення документації ( річний план роботи , протоколи засідань педагогічної ради , класні журнали , календарне планування вчителів );

- моніторинг ( навчальних досягнень здобувачів освіти , моніторинг педагогічної діяльності , спостереження за проведенням навчальних занять , моніторинг за освітнім середовищем );

- аналіз даних та показників , які впливають на освітню діяльність ( система оцінювання навчальних досягнень учнів , підсумкове оцінювання учнів , фінансування закладу , кількісно – якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників ).

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльностівиноситься на обговорення педагогічної ради закладу , схвалюється на її засіданні та затверджується керівником закладу освіти. Положення оприлюднюється на сайті закладу освіти.

ІІІ. Освітнє середовище

Однією із важливих умов для освітнього процесу є безпечне та комфортне освітнє середовище, а саме :

1.Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці:

1.1.Приміщення і територія закладу повинні бути безпечними і комфортними для навчання і праці.

1.2. Заклад повинен бути забезпеченим навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням , що необхідні для реалізації освітньої програми.

1.3.Здобувачі освіти та працівники закладу повинні знати вимоги з охорони праці , безпеки життєдіяльності , пожежної безпеки , правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуватися їх .

1.4. Працівники закладу повинні бути обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку із здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживати необхідні заходи у таких ситуаціях .

1.5. У закладі повинні бути створені умови для харчування здобувачів освіти і працівників.

1.6. У закладі повинні бути створені умови для безпечного використання мережі Інтернет , в учасників формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті .

1.7. У закладі повинні застосовуватися підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу , професійної адаптації працівників .

2. Створення освітнього середовища , вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації :

2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації , булінгу в закладі. Комплекс заходів із профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику школи . Кожен працівник закладу має знати про антибулінгову політику та неухильно дотримуватися правил та процедур, встановленихнею.

2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі повинні забезпечувати дотримання етичних норм , повагу до гідності , прав і свобод людини.

2.3. Керівник закладу , педагогічні працівники повинні протидіяти булінгу (цькуванню ) , іншому насильству , дотримуватися порядку реагування на їх прояви .

3.Формування інклюзивного , розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

3.1. Приміщення та територія закладу повинні бути облаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування (рівність та доступність середовища для кожного , гнучкість у використанні середовища , простота та інтуїтивність використання , не призводить до втоми , наявність необхідного розміру та простору , терпимість до помилок користувачів ).

3.2. У закладі за потреби повинні використовуватися методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.3. Заклад освіти повинен взаємодіяти з батьками дітей з особливими освітніми потребами , фахівцями інклюзивно – ресурсного центру , залучати їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти .

3.4. Освітнє середовище повинно мотивувати здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями , ведення здорового способу життя

3.5. У закладі повинен бути створений простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу ( бібліотека , інформаційно – ресурсний куточок).

ІV. Управлінські процеси закладу

1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань :

1.1.У закладі освіти розробляється та затверджується стратегія розвитку закладу , спрямована на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2.Річний план роботи закладу розробляється відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу . Річний план є основним робочим документом для організації повсякденної діяльності закладу впродовж навчального року. Структуру річного плану та спосіб створення документу заклад визначає самостійно. Річний план роботи схвалюється педагогічною радою та оприлюднюється .

1.3.Самооцінювання якості освітньої діяльності закладу здійснюється за напрямами, визначеними внутрішньою системою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу. Заклад освіти може обрати три підходи до самооцінювання : кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового. Узагальнення результатів вивчення , як правило, здійснюється в кінці навчального року.

1.4.Керівник закладу розробляє план розвитку матеріально-технічної бази закладу  на 1 рік, який може бути складовою річного плану роботи закладу (господарська діяльність) ,  та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівлю , приміщення, обладнання. Керівник закладу вивчає потреби учнів та працівників закладу , готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу . Заклад розміщує на своєму веб-сайті кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів , товарів , робіт і послуг .

2. Формування відносин довіри , прозорості , дотримання етичних норм

2.1.Керівник закладу повинен сприяти створенню психологічного комфортного середовища , яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти , їх батьків , педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру .Управлінські рішення мають бути обґрунтовані та відкриті. Накази , розпорядження , вказівки , рекомендації керівника , які стосуються діяльності закладу , мають бути добре підготовлені та обґрунтовані . Учасники освітнього процесу повинні мати можливість впливати на прийняття управлінських рішень . Для педагогічних працівників це можуть бути наради , обговорення .Керівник закладу повинен вчасно розглядати звернення учасників освітнього процесу та вживати заходи , спрямовані на вирішення проблем.

2.2. Заклад повинен оприлюднювати інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах (ст. 30 Закону України «Про освіту»). Інформація повинна оновлюватися регулярно , бути повною та достовірною.

2.3. Керівник закладу повинен створювати умови для налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу у формі безпосереднього спілкування ( бесіди батьків з директором школи та вчителями , батьківські збори ) або спілкування за допомогою електронних засобів комунікації .

3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників .

3.1. Керівник закладу формує штат , залучаючи кваліфікованих педагогічних працівників та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми закладу .

3.2. Керівник закладу за допомогою системи матеріального та морального заохочення повинен мотивувати працівників до підвищення якості освітньої діяльності , саморозвитку , здійснення інноваційної діяльності . У школі розробляється Положення про преміювання працівників , розробляються критерії матеріального та морального заохочення працівників .

3.3. Керівник закладу повинен сприяти підвищенню кваліфікації педагогічних працівників , забезпечувати участь педагогічних працівників у семінарах , курсах підвищення кваліфікації  тощо.

4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму , прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу , взаємодії закладу з місцевою громадою

4.1.У закладі повинні бути створені умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.( ст. 53 -55 ЗУ «Про освіту» ) . Принцип людиноцентризму , що забезпечує повагу до кожної людини , реалізується у документах закладу :

- Статут закладу;

- Освітня програма закладу;

- Правила поведінки учасників освітнього процесу;

- Правила внутрішнього розпорядку.

4.2. Управлінські рішення повинні прийматися з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу ( наради при директору , засідання педагогічної ради , загальні збори трудового колективу , опитування , методичні семінари, батьківські збори тощо).

4.3. Керівництво закладу повинно забезпечувати умови для розвитку громадського самоврядування (батьківські комітети ,учнівське самоврядування тощо). Представники громадського самоврядування повинні бути залучені до обговорення та розроблення Статуту закладу , Правил внутрішнього розпорядку , Правил поведінки учасників освітнього процесу , Річного плану роботи , Положення про академічну доброчесність )

4.4. Керівництво закладу повинно сприяти виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу , їх участі в житті місцевої громади :

- підтримка ініціатив задля сталого розвитку закладу;

- взаємодія з місцевою громадою;

- участь у громадських проєктах.

4.5. Режим роботи закладу та розклад занять повинні враховувати вікові особливості здобувачів освіти , відповідати їх освітнім потребам.

4.6. У закладі повинні створюватися умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

5.1. Заклад освіти повинен впроваджувати політику академічної доброчесності . У закладі розробляється та оприлюднюється Положення про академічну доброчесність. Керівництво закладу зобов’язане постійно контролювати дотримання норм академічної доброчесності та вживати необхідні дії , щоб протидіяти фактам можливих її порушень .

5.2. Керівництво закладу повинно сприяти формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції , створювати умови для проведення освітніх та інформаційних заходів щодо даного питання , включати заходи щодо формування негативного ставлення до корупції .

V. Система педагогічної  діяльності.

1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності , використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу :

1.1. Педагогічні працівники повинні планувати свою діяльність , аналізувати її результативність .

Основним робочим документом , який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання є календарний ( календарно –тематичний ) план . Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання. При розробленні календарно – тематичного плану вчитель повинен враховувати :

- Державні стандарти загальної середньої  освіти;

- навчальні програми предметів (курсів);

- модельні навчальні програми ( якщо вони передбачені типовою освітньою програмою );

- освітню програму Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст., розроблену на кожному рівні (циклі) повної середньої освіти на основі типових  освітніх програм.

Календарне планування може розроблятися або на семестр , або на весь навчальний рік. У закладі видається наказ про підготовку календарного планування . Календарно – тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань закладу освіти та заступником директора з навчально-виховної роботи . У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань закладу освіти проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем , які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року .

1.2. Педагогічні працівники повинні застосовувати освітні технології , спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти .

Забезпечення компетентнісного підходу до навчання :

1.Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради,методичної ради та нарадах при директору.

2.Планування роботи вчителя . У календарно-тематичних планах , навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи , спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями

3.Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття . Форми і методи роботи , які використовуються вчителем , мають бути спрямовані на розвиток творчої , пошукової і аналітичної роботи учнів .

1.3. Педагогічні працівники можуть брати участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти ( за потреби )

1.4. Педагогічні працівники можуть створювати та/або використовувати освітні ресурси ( електронні презентації , відеоматеріали , методичні розробки , додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків,  веб-сайти , блоги , тощо ) . Педагогічні працівники створюють освітні ресурси , які використовують у своїй діяльності , поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом . Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу , освітніх сайтах , фахових виданнях тощо .

1.5. Педагогічні працівники повинні сприяти формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання , виховання та розвитку. Виховний процес повинен бути невід’ємною складовою освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності , зокрема морально-етичні (гідність , чесність , справедливість , турбота , повага до життя , повага до себе та інших людей) , соціально-політичні (свобода , демократія , культурне різноманіття , повага до рідної мови і культури , патріотизм , шанобливе ставлення до довкілля , повага до закону , солідарність , відповідальність). Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів.

1.6. Педагогічні працівники повинні використовувати інформаційно – комунікаційні технології в освітньому процесі.

2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

2.1. Педагогічні працівники повинні забезпечувати власний професійний розвиток , підвищувати свою кваліфікацію . Підвищення кваліфікації повинно відбуватися щорічно , не менше 30 год. Педагогічні працівники мають право на вибір напрямків , форм та способів підвищення своєї кваліфікації . Професійний розвиток вчителя має бути безперервним системним процесом : обмін досвідом , розроблення системи навчальних занять , публікації в друкованих та електронних джерелах , самоосвіті .

2.2. Педагогічні працівники можуть здійснювати інноваційну освітню діяльність , можуть брати участь у освітніх проєктах та залучатися до роботи як освітні експерти .

3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти , їх батьками , працівниками закладу

3.1.Педагогічні працівники повинні діяти на засадах педагогіки партнерства . Найважливішим напрямом , який забезпечує педагогіку партнерства , є особистісно зорієнтована технологія навчання. Забезпечення особистісно зорієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватися не тільки проведення навчальних занять.

3.2. Педагогічні працівники повинні співпрацювати з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу , забезпечувати постійний зворотній зв’язок.

Комунікація з батьками може відбуватися у різних формах: індивідуальні зустрічі , бесіди , онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж або інтерактивної інтернет-платформи тощо.

3.3. У закладі повинна існувати практика педагогічного наставництва , взаємонавчання та інші форми професійної співпраці :

- спільне планування роботи;

- робота над розв’язанням науково –методичної проблеми;

- взаємовідвідування навчальних занять;

- поширення педагогічного досвіду;

- інститут наставництва;

- дослідно-експериментальна робота;

- інтеграція змісту навчальних предметів.

4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності повинні дотримуватися академічної доброчесності.

Для реалізації академічної доброчесності педагогічні працівники повинні :

- неухильно дотримуватися норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності;

- інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності;

- інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності;

- спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів (не повинно бути готових відповідей на поставлені вчителем завдання у підручнику чи в інших джерелах);

- не використовувати стандартизовані завдання з підручника , розробляти такі завдання , які спонукають учнів критично мислити;

- практикувати в освітньому процесі написання тематичних творчих есе замість рефератів із скопійьованою інформацією з інших джерел;

- застосовувати компетентнісний підхід у навчанні, звести до мінімуму завдання на перевірку знань , використовувати відкрити питання , щоб перевірити рівень володіння навичками .

4.2. Педагогічні працівники повинні сприяти дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти .

Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями :

- самостійне виконання завдань;

- використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації;

- дотримання правил посилання на джерела інформації , яка використовується;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності.

VІ. Система оцінювання  здобувачів освіти

Реформування освіти передбачає зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів . Вимоги до оцінювання навчання мають визначатися з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладені ключові компетентності. Оцінювання має грунтуватися на позитивному підході .

Вимоги до системи оцінювання здобувачів освіти Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст.:

1. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти повинна бути відкритою , прозорою і зрозумілою :

1.1.Здобувачі освіти повинні отримувати від педагогічних працівників інформацію про критерії , правила та процедури оцінювання навчальних досягнень . Процес інформування і оприлюднення критеріїв розпочинається із критеріїв , затверджених Міністерством освіти і науки України (відповідно до наказів МОН України від 05.05.2008 №371 «Про затвердження критеріївоцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (загальні критерії та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної складової навчального плану), від 13.04.2011  №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», від 21 серпня 2013 року № 1222  «Про затвердження орієнтовних вимог оцінюваннянавчальних досягнень учнів із базових дисципліну системі загальної середньої освіти»(зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 року, не стосується 1-2 класів),від 20 серпня 2018 року №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27 серпня 2019 року № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Учитель може мати власні розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів , які ґрунтуються на критеріях , затверджених МОН та не потребують затвердження директором закладу . Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання (в усній формі, розміщення на інформаційному стенді в класі , електронною поштою , іншими видами комінікації )

1.2. Система оцінювання в закладі повинна сприяти реалізації компетентнісного підходу до навчання :

- оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання , індивідуальний поступ кожного учня;

- позитивно оцінювати досягнення учнів , незалежно від того , значні вони чи скромні , якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини.

У системі оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі, крім традиційних , можна використовувати інші види оцінювання , які сприяють компетентнісному підходу , наприклад , портфоліо .

1.3. Оцінювання результатів навчання повинно бути справедливим і об’єктивним.

2. Застосування внутрішнього моніторингу , що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.1. У закладі повинен здійснюватися аналіз результатів навчання здобувачів освіти :

- порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету;

- аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;

- порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів.

2.2. У закладі повинна запроваджуватися система формувального оцінювання.

3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання , здатності до самооцінювання:

3.1. Заклад повинен спряти формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання :

- активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

- наявність чітких критеріїв оцінювання навчальної діяльності;

- зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями;

- заохочення і позитивне оцінювання роботи учня.

3.2. Заклад повинен забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти . Процедури самооцінювання, взаємооцінювання включають в себе :

- розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

- створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника.